Історія кафедри теоретичної фізики

Шіллер Микола МиколайовичІсторія кафедри починається з 1876 року, коли керівником кафедри фізики і єдиним на той час її викладачем був проф. Шіллер М.М., який працював у галузі теоретичної фізики. Вивчаючи пружність насичених парів, він, зокрема, теоретично довів, що кривизна поверхні рідини відіграє роль додаткової сили, яка змінює пружність насиченої пари (явище Томпсона - Шіллера). Шіллер М.М. читав курси теорії пружності і механічної теорії тепла, теорії потенціалу, електрики і магнетизму. Вчений опублікував ряд підручників і посібників з теоретичної фізики. Він був фундатором фізико - математичного товариства при Київському університеті св. Володимира.

Косоногов Йосип ЙосиповичЗ 1904 по 1922 р. роботою кафедри теоретичної фізики керував Косоногов Й.Й., який багато зробив для того, щоб курс теоретичної фізики в університеті відбивав бурхливий розвиток фізики на початку 20-го століття. Цей курс набув цілісності, до нього ввійшли нові розділи – кінетична теорія газів, теорія електронів, теорія випромінювання. У 1902 р. Косоногов Й.Й. відкрив явище оптичного резонансу у видимій області. Ним були надруковані курси лекцій "Основания физики" та "Теория света", написані книги для середньої школи "Концентрический учебник физики для средних учебных заведений", "Первые беседы по физике", "Начальная физика. Курс первой ступени". Косоногов Й.Й. був відзначений нагородами: Орденом Святого Станіслава II ступеня (1905 рік), Орденом Святої Ганни II ступеня (1909 рік), Орденом Святого Рівноапостольного Володимира IV ступеня (1912 року).

Кордиш Леон ЙосиповичУ 1922-1932 рр. кафедру очолив проф. Кордиш Л.Й., який після закінчення Київського університету працював деякий час в Німеччині у Планка М. Кордиш Л.Й. захистив докторську дисертацію "Аномальные явления Зеемана" у 1916 році. Під його керівництвом на кафедрі досліджувались закономірності смугастих спектрів, явище Зеємана, розвивалася теорія відносності, теорія рентгенівського випромінювання, квантова механіка. Він був обраний член-кореспондентом ВУАН у 1926 році. Кордиш Л.Й. є автором понад 60 наукових праць.

У 30-ті роки кафедрою завідував проф. Штрум Л.Я.. Наукова робота кафедри в ці роки була спрямована на розвиток теорії відносності, термодинаміки, теорії атомного ядра. До читання лекцій залучалися такі відомі вчені, як Тамм І.Є, учень та співробітник Ейнштейна А. – Розен Н., Бек Д., Іваненко Д.Д..

З 1940 по 1941 р. кафедру теоретичної фізики очолював видатний фізик-теоретик Іваненко Д.Д. Він вніс фундаментальний внесок у розвиток багатьох розділів ядерної фізики, теорії поля та теорії гравітації. Є автором протон-нейтронної моделі атомного ядра, що принесла вченому світове визнання. У 1940 році захистив докторську дисертацію за темою "Основи теорії ядерних сил". Нагороджений Сталінською премією за роботи з теорії синхротронного випромінювання і з проблем електродинаміки, викладені в монографії "Класична теорія поля". У 1980 році нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора "за заслуги в розвитку науки і підготовці висококваліфікованих кадрів".

Пекар Соломон ІсааковичПіслявоєнний період тісно пов’язаний з роботою на кафедрі відомого фізика Пекара С.І., поруч з яким працювали Давидов О.С., Смірнов А.А., Толпиго К.Б., Кривоглаз М.О. та інші. Саме в цей період визначився напрямок наукової роботи кафедри – теорія твердого тіла. Були виконані перші роботи, що заклали основу теорії поляронів. Разом із співробітниками та аспірантами Пекар С.І. розробив квантову теорію локальних електронних центрів в кристалах, теорію домішкового поглинання світла та люмінесценції у кристалах. Під керівництвом Пекара С.І. була створена теорія додаткових світлових хвиль в області екситонного поглинання в кристалах. Був розглянутий новий електрострикційний механізм електрон-фононної взаємодії та підсилення на його основі ультразвуку в кристалах.

Академік Пекар С.І. очолював кафедру теоретичної фізики з 1944 по 1951 р. і з 1953 по 1960 р. Програми загальних курсів з теоретичної фізики були модернізовані та розширені. З відкриттям на факультеті в 1948 р. спеціалізації "теоретична фізика" були розроблені програми спеціальних курсів: електронна теорія твердого тіла, квантова електродинаміка, релятивістська теорія електрона та інші.

Давидов Олександр СергійовичЗ 1951 по 1953 р. керівником кафедри був академік Давидов О.С. Він розвинув квантову теорію екситонів у молекулярних кристалах та передбачив явище розщеплення екситонних смуг поглинання в кристалах з декількома молекулами в елементарній комірці (так зване "давидівське розщеплення"). У цей же період починається робота Давидова О.С. над створенням моделі несферичного ядра атома, яка дала змогу пояснити ротаційні ядерні спектри. Викладав квантову механіку, статистичну фізику та термодинаміку, електродинаміку, теорію хімічного зв’язку, теорію твердого тіла, тощо. Лауреат Ленінської (1966) та Державної премій УРСР (1969). Нагороджений медалями і орденом Леніна, Заслужений діяч науки УРСР (1972).

Толпиго Кирило БорисовичЗ 1960 по 1966 р. завідував кафедрою член-кореспондент АН України Толпиго К.Б.. Під його керівництвом була розвинута теорія коливань кристалічних граток з урахуванням деформації йонів та розраховані пружні, теплові, електричні і оптичні властивості кристалів. Для студентів кафедри читав ряд спецкурсів з теоретичної фізики, вів загальний курс термодинаміки і статистичної фізики. Член-кореспондент АН УРСР (1965).

Федорченко Адольф МихайловичЗ 1966 по 1994 р. керівником кафедри був професор Федорченко А.М.. З його ім’ям пов’язаний цілий ряд підручників із загальних курсів теоретичної фізики, зокрема, перший україномовний курс теоретичної фізики, виданий у двох томах. Під керівництвом Федорченка А.М. розвинуто послідовну теорію нестійкості систем з розподіленими параметрами та сформульовані принципи генерації та підсилення надвисокочастотних коливань у плазмі твердих тіл. В цей же час професором Сугаковим В.Й. із співробітниками кафедри проведені широкі дослідження оптичних властивостей неідеальних кристалів та побудована теорія локальних екситонів. Значним внеском у теорію поширення та взаємодії електромагнітних хвиль у плазмі, підсилення акустичних хвиль у п’єзонапівпровідниках стали праці професорів Коцаренка М.Я., Бурлака Г.М. Вагомі результати з теорії кінетичних властивостей напівпровідників отримав професор Чайка Г.Є. Професор Пінкевич І.П. у співробітництві з експериментаторами провів дослідження явищ міжмолекулярної взаємодії в інфрачервоних спектрах домішкових кристалів та разом з Решетняком В.Ю. конформаційної нелінійності в рідких кристалах. Теорія процесів йонного легування та взаємодії заряджених пучків частинок з кристалами дістала свій подальший розвиток у роботах проф. Фалька Г.Л., доц. Макарця М.В., ст.н.с. Супруна А.Д.. В ці ж роки на кафедрі плідно працюють доценти Томасевич О.Ф., Верлан Е.М., Андреєв В.О., Хотяїнцев В.М. та інші. Зміцнюються наукові зв’язки кафедри з інститутами АН України. В різні роки на кафедрі читають лекції з загальних курсів теоретичної фізики та спецкурсів академіки Пекар С.І., Смірнов А.А., Давидов О.С., член-кореспонденти АН України Дейген М.Ф., Кривоглаз М.О., Петрина Д.Я., професори Дикман І.М., Лубченко А.Ф., Філіпов Г.Ф. та інші.

Пінкевич Ігор ПавловичВ 1995 - 2004 рр. кафедру теоретичної фізики очолював заслужений працівник освіти України професор Пінкевич І.П.. Кафедра веде наукову і навчальну роботу у тісній співпраці з науковцями інститутів НАН України, які читають спецкурси з новітніх напрямків теоретичної фізики. Велика увага приділяється освоєнню студентами кафедри комп’ютерних методів у фізиці. Основний напрямок наукових досліджень на кафедрі – взаємодія електромагнітного випромінювання з твердими і рідкими кристалами.

Єжов Станіслав МиколайовичВ 2004 - 2010 рр. кафедру теоретичної фізики очолював доктор фізико-математичних наук, професор Єжов С.М. Напрями його наукової діяльності: статистична теорія ядерних реакцій, теорія прямих ядерних реакцій, статистична теорія збуджених станів, статистична теорія зіткнень релятивістських важких іонів. Єжов С.М. розвинув теорію прямого вибивання нуклонів в трьохчастинкових реакціях, дослідив вплив передрівноважних станів на значення і форму перерізів розсіяння, провів теоретичні дослідження статистичного і прямого механізмів непружного розсіяння нейтронів на деформованих ядрах, розвинув статистичну теорію спектрів складних квантових систем з урахуванням взаємодії з неперервними станами. Читає загальні курси: класична механіка, квантова механіка, методи обчислень, теорія функцій комплексної змінної, теорія ймовірностей; спеціальні курси: теорія ядра, теорія ядерної реакцій, моделювання нейтронних полів в ядерних реакторах, методи оцінок ядерної даних.

Макарець Микола ВолодимировичЗ 2010 р. кафедру очолює доктор фізико-математичних наук, професор Макарець М.В. Основними напрямами його наукової діяльності є взаємодія швидких заряджених частинок з твердим тілом та наноструктурами; процеси випромінювання, що супроводжують руйнування твердого тіла. Макарець М.В. розвинув метод розрахунку параметрів просторового розподілу іонів імплантованих у тверді тіла. Нагороджений срібною медаллю "За особливо видатні заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка" (2001), знаком "Відмінник Освіти" МОН України (2008). Автор більше 100 наукових праць.