Кордиш Леон Йосипович

Кордиш Леон ЙосиповичКордиш Леон Йосипович (22.07.1878, м. Київ – 11.07.1932, м. Київ) д-р фіз-мат. наук, проф.

У 1900 р. закінчив фізико-математичний факультет Університету св. Володимира. У 1904 р. відряджений до Берліну, де працював під керівництвом Макса Планка. У 1910 р. обіймав посаду приват-доцента теоретичної та експериментальної фізики Університету св. Володимира. У 1911-12 рр. перебував у науковому відрядженні до Паризького університету з метою дослідження вторинних коливань, де працював під керівництвом Анрі Пуанкаре. У 1913 році проходив наукове стажування в Німеччині у Арнольда Зоммерфельда та в лабораторії електричних коливань Політехнічного інситуту в Мюнхені, де розробляв загальну теорію ефекту Зеємана. У 1921 р. обраний професором теоретичної фізики Київського університету. У 1922-32 рр. очолював кафедру теоретичної фізики.

Кордиш Л.Й. захистив докторську дисертацію "Аномальные явления Зеемана" у 1916 році. Під його керівництвом на кафедрі досліджувались закономірності смугастих спектрів, явище Зеємана, розвивалася теорія відносності, теорія рентгенівського випромінювання, квантова механіка. Є автором понад 60 наукових праць. Член-кореспондент ВУАН (1926).

Літ-ра: Очерки по истории математики и физики на Украине. К., 1978. Розвиток науки в Київському університеті за сто років. К., 1935.