Пекар Соломон Ісаакович

Пекар Соломон ІсааковичПекар Соломон Ісаакович (16.03.1917, м. Київ – 1985, м. Київ), д-р фіз.-мат. наук, проф., акад. АН УРСР.

Закінчив у 1938 р. фізико-математичний факультет Київського університету. В період з 1944 по 1951 і з 1953 по 1960 рр. - завідуючий кафедрою теоретичної фізики. В 1941 р. в кандидатській дисертації побудував загальну нелінійну монополярну теорію випрямлення на контакті напівпровідник-метал, за яку йому була присуджена ступінь доктора фізико-математичних наук. Вніс значний вклад у розвиток теорії твердого тіла: на основі його досліджень розв’язано ряд фундаментальних проблем фізики напівпровідників, оптичних та фотоелектричних явищ у кристалах. Побудував теорію поляронів. Узагальнив методи теорії поляронів на випадок проміжного зв’язку і переніс їх на нові об’єкти: екситони та конденсони. Одночасно з Бардіном і Шоклі ввів метод деформаційного потенціалу. Передбачив аналог месбауеровської лінії - вузьку безфононну лінію у домішкових спектрах. Розробив квантову теорію локальних електронних центрів в кристалах, теорію домішкового поглинання світла та люмінісценції у кристалах. Розробив теорію нового електрострикційного механізму електрон-фононної взаємодії та підсилення на його основі ультразвуку в кристалах.

Фундаментальне значення має цикл праць з теорії екситонів і додаткових хвиль. Пекар С.І. відкрив додаткові хвилі з частотою і поляризацією звичайних хвиль, але іншою швидкістю розповсюдження. Понад 25 років викладав у Київському університеті, започаткував на кафедрі теоретичної фізики спеціалізацію з теоретичної фізики. Підготував 10 докторів і понад 60 кандидатів наук. Академік АН УРСР (1961). Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапору, орденом “Знак Пошани” та медалями.

Осн. праці:

  • Дослідження по електронній теорії кристалів, 1951;
  • Кристалооптика та додаткові світлові хвилі, 1982.

Літ-ра: Вісник АНУ, 1986. Т.149. Вип.1.