Теоретичні основи фізики функціонування білків

Лекцій: 24 години

Практичних занять: 10 годин

Самостійна робота: 34 годин

2 курс магістрів (3 семестр)
2 курс магістрів (4 семестр)
Програма курсу: 

1. УТВОРЕННЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА БІЛКІВ.
1.1. СКЛАД БІЛКІВ. АМІНОКИСЛОТИ ТА ІМІНОКИСЛОТА ПРОЛІН.
1.2. УТВОРЕННЯ БІЛКІВ. ПЕРВИННА СТРУКТУРА.
1.3. ВТОРИННА СТРУКТУРА БІЛКА.
1.4. ТРЕТИННА І ЧЕТВЕРТИННА СТРУКТУРИ.
1.4.1. Зв'язок третинної та четвертинної структур з первинною.
1.4.2. Проблеми, пов’язані із ступенем відображення значимості та фізичних властивостей амінокислот і проліна у генетичному коді.
1.4.3. Міоглобін, гемоглобін і принцип функціонування ферментів.
1.4.4. Мембранні і м’язові білки.
1.5. ДЕЩО ПРО ЕНЕРГЕТИКУ І ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІЛКІВ.

2. КОНФОРМАЦІЙНІ ЗБУДЖЕННЯ БІЛКОВИХ МОЛЕКУЛ.
2.1. ГІДРОЛІЗ АТФ ТА ЗБУДЖЕННЯ АМІД-І.
2.2. ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ ВНУТРІШНЬО-МОЛЕКУЛЯРНИХ ЗБУДЖЕНЬ БІЛКІВ.
2.3. ЗБУДЖЕННЯ АМІД-І У КЛАСИЧНІЙ МОДЕЛІ АЛЬФА-СПІРАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ БІЛКА.
2.4. КОНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДГУК АЛЬФА-СПІРАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ МОЛЕКУЛИ БІЛКА НА ЗБУДЖЕННЯ.
2.5. БАЗОВІ СПІВВІДНОШЕННЯ ДЛЯ ТОЧНОГО ОПИСАННЯ ГЕОМЕТРІЇ АЛЬФА-СПІРАЛІ.

3. ЕНЕРГЕТИЧНА СТРУКТУРА ЕЛЕКТРОННОЇ ПІДСИСТЕМИ БІЛКІВ
3.1. АЗОТНО-КИСНЕВА МОДЕЛЬ
3.2. ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ НУКЛЕОТИДНОГО КОДУВАННЯ АМІНОКИСЛОТ З ТОЧКИ ЗОРУ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БІЛКІВ.
3.3. ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ПІДСИСТЕМИ БІЛКІВ У АЗОТНО-КИСНЕВІЙ МОДЕЛІ: КООРДИНАТНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ.
3.4. ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ПІДСИСТЕМИ БІЛКІВ У АЗОТНО-КИСНЕВІЙ МОДЕЛІ: ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЧИСЕЛ ЗАПОВНЕННЯ. ІНЖЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОНА.
3.5. ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ ПОЛІВ.
3.6. ДЕЯКІ ЕКСПРЕС-ОЦІНКИ ДЛЯ МАТРИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ .
3.7. СТАНИ ПРОВІДНОСТІ БІЛКОВОЇ МОЛЕКУЛИ.
3.8. СПОСОБИ РОЗРАХУНКУ СТРУМУ.
3.8.1. Дисперсійний спосіб визначення густини струму.
3.8.2. “Прямий” спосіб визначення густини струму.

Контроль знань: 

залік

Література: 

Основна

1. А. Д. Супрун. Квантова теорія конформаційних збуджень білкових молекул. К.: РВЦ “Київський університет”. 2005.
2. А. С. Давыдов. Теория молекулярных экситонов. М.: Наука. 1968.
3. А. С. Давыдов. Биология и квантовая механика. К.: Наукова думка. 1979.
4. Э. Г. Петров. Физика переноса заряда в биосистемах. К.: Наукова думка. 1984.

Додаткова

4. А. С. Давыдов. Солитоны в молекулярных системах. К.: Наукова думка. 1984, 1988.
6. М. В. Волькенштейн. Физика ферментов. М.: Наука. 1967.
7. Дж. Бендолл. Мышцы, молекулы и движение. М.: Мир. 1970.
8. В. М. Степанов. Молекулярная биология. Структуры и функции белков. М.: Высшая Школа. 1996.
9. Д. С. Чернавский, Н. М. Чернавская. Белок – машина. Биологические макромолекулярные конструкции. М.: Изд-во МГУ. 1999.
10. А. Б. Рубин. Биофизика. Т. 1. М.: Книжный дом "Университет". 1999.